Реставрація дерев'яних дверей

Мова в даній статті піде про особливості реставраційних робіт старих дверних конструкцій, а також про правильний вибір лакофарбових з'єднань і спосіб їх вірного нанесення.

• Реставрація старих дверей
• Лакофарбовий матеріал і критерії його вибору
• Сушка пофарбованого дверного полотна

Застосування натурального дерева у виробництві елементів декору та оздоблення приміщення завжди займало почесне місце в житті людей, а також говорило про наявність гарного смаку у господарів будинку. До числа такої деревної атрибутики належать дверні конструкції, оскільки без них не можливе облаштування жодної квартири або будинку. Природні якості дерева не тільки відображаються на візуальній складовій дверного полотна, але й свідчать про високу якість всього виробу.

Оскільки деревина легко піддається впливу несприятливих факторів, а саме механічного характеру, вологості, в процесі роботи з нею необхідно дотримуватися всіх існуючих правил. Процес сушіння деревини, а також виробництво готового полотнища краще залишити істинним професіоналам, а от захистити готові двері від випадкової деформації можна і самостійно. Фарбування деревного полотна додасть виробу більшої декоративності.

Спочатку варто визначитися з об'ємами роботи і їх складністю, а потім можна приступати до реставрації старої дверної конструкції, освіжаючому фарбуванню або облаштуванню абсолютно нового полотна. Приміщення, в якому буде виконуватися фарбування, повинно мати температуру не вище 18-28 °С, а вологість не більше 80%. Лакофарбові матеріали не повинні відрізняться в температурному співвідношенні від теплоти деревини.

Спочатку, двері знімають з петель і розташовують на спеціально заготовленій поверхні, дотримуючись певного кута нахилу в 15° і 20°. Всю присутню фурнітуру на полотні рекомендується акуратно видалити. Мова йде про скляний декор, який краще зняти, щоб не забруднити фарбою.

Реставрація старих дверей

Етап підготовчих робіт полягає у видаленні старого шару покриття за допомогою тепловентилятора або шліфувальної машини. Із застосуванням тепловентилятора, кількість можливого ​​пилу істотно зменшується, оскільки температурний вплив спучує фарбу. Залишається лише видалити роздутий шар звичайним шпателем. При цьому, поверхня деревини не постраждає, на ній не з'явиться подряпин і незначних вм'ятин.

Дрібні профарбовані ділянки, що залишились після зняття фарби, можна ліквідувати звичайним наждачним папером. Щоб усунути можливі дефекти слід нанести на деревину шпаклівку. Краще підбирати відтінок, який буде максимально наближеним до дверного полотна. Після шпаклівки рекомендується виконати повторну шліфовку, а потім, як слід пропилососити полотно і пройтися по його поверхні вологою губкою.

На етапі фарбування в домашніх умовах, з'являються нові нюанси роботи з деревною конструкцією. В умовах будинку вкрай складно використовувати фарбопульт для фарбування, оскільки даний метод потребує наявності не тільки спеціального устаткування, а й великих площ вільного простору.

Саме тому своєї актуальності не втрачає спосіб нанесення фарбувальних речовин за допомогою валика або пензля. Щоб уникнути барвистих потьоків, необхідно розташувати дверне полотнище на горизонтальній площині. Для якісного закріплення фарби на деревині необхідно здійснити попередню грунтовку дверей. До фарбування слід приступати після виконання цієї підготовчої роботи.

Фарбування дверного полотна легко здійснити за допомогою лаку або фарби, але не варто забувати про нанесення шару морилки, яка тонує деревину. Вона вигідно підкреслить натуральний малюнок деревного зрізу. Закріплювальні шари фарбувальних речовин краще наносити за допомогою валика, він допоможе домогтися рівномірності фарбування і цілості шару.

Першими рекомендується фарбувати виступаючі елементи, фільонки, а за ними й саме полотнище. Кожен шар фарби потребує повного висихання, тільки після повної готовності попереднього шару, можна приступати до наступного. У такий спосіб вдасться уникнути здуття і інших пошкоджень дверної поверхні.

Процес фарбування нового деревного полотнища не сильно відрізняється від реставраційних робіт, які пов'язані з повторним фарбуванням вже готових дверних конструкцій. Єдиним відмітним фактором вважається легкість роботи з незабарвленим виробом. Лакофарбові склади також різняться між собою. Приміром, вищезгадані суміші з характерною низькою водонепроникністю роблять деревний матеріал зовнішніх дверей більш стійким до стрибків вологості, погодних умов, а також захищають матеріал від розвитку цвілі і грибкового середовища. Подібні лакофарбові склади також стійкі до впливу морозів. Вони допомагають деревині витримати серйозну атаку сезонних коливань і зберегти свій зовнішній вид і структуру.

Лакофарбовий матеріал і критерії його вибору

Перед тим як наносити лакофарбовий склад на дверне полотно, варто звернути увагу на породу дерева, ознайомиться з сумісністю її і планованого до нанесення складу. Якщо дверна конструкція вже покривалася шаром фарби, варто поцікавитися сумісністю старого і нового шарів.

Захисні лакофарбові склади бувають кольоровими і прозорими. Другий варіант вигідно підкреслює колірні переходи натуральної деревної пігментації. Непрозорі склади - це фарби на базі водно-дисперсних фарбувальних речовин і органічних розчинників. У числі органічних, досить популярні поліуретанові, алкідні і акрилові з'єднання.

Всі вони прості у використанні та надають хорошу якість покриття. Набагато менше популярні масляні типи фарб, які колись були єдиним типом забарвлювальних речовин. Найчастіше, масиви деревини покривають шарами лаку, оскільки вони не тільки доречні в декорі дверей, але і є вологовідштовхувальними, захищаючи дерево від вологи.

Лак вважається якісним покриттям завдяки власній еластичності. У візуальному плані його поділяють на: глянцевий, матовий і напів-глянцевий. Вибір того чи іншого шару залежить від бажаного результату.

Для покриття деревини ударостійким лаком з ідеально прозорою поверхнею варто віддати перевагу нетоксичних лаку на водній основі без вираженого запаху. Структура такого лаку відноситься до самостійно-вирівнювальної, тому виникнення розводів повністю виключено. Такий лак стане прекрасним фінішним шаром. Комплексному захисту від променів ультрафіолету посприяє акриловий лак, який не має в складі розчинників, тому підходить для робіт усередині приміщення.

Масляна фарба вважається досить поширеним і фінансово доступним варіантом для цілей покриття дверного полотна. Цей тип фарбування придатний не тільки для фарбування зовні, але і для внутрішніх робіт. Використання масляної фарби на деревині не потребує попередньої грунтовки дверного полотна.

Сушка пофарбованого дверного полотна

Просушування дверного полотна після його фарбування потрібно виконувати при комфортній температурі повітря, протягом періоду часу, який вказав виробник лакофарбового складу.

Процес фарбування дерев'яних конструкцій потребує певних умінь, використання необхідної техніки, а також суворого дотримання всіх норм при роботі з деревом і застосування до нього лакофарбових складів.

Мітки: Двері, Реставрація